Чи можна назвати вчення мормонів християнським? Це запитання може поставити в глухий кут як багатьох мормонів, так і деяких християн. Мормони зауважать, що в число чотирьох книг, які вони визнають священними, входить і Біблія, і що віра в Ісуса Христа є основою їхньої віри, про що свідчить їх офіційна назва: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів (СОД).

Більше того, багато християн чули, як Храмовий хор мормонів виконує християнські гімни, й перебувають під приємним враженням від прагнення мормонів до високих стандартів моралі та міцної сім'ї. Хіба з цього не випливає, що мормони - християни?

Для того, щоб чесно і правильно відповісти на це запитання, ми повинні ретельно порівняти основні вчення релігії мормонів з основними вченнями історичного, біблійного християнства. При визначенні позиції мормонів ми спиралися на ряд найбільш відомих догматичних праць мормонів, в тому числі на книгу "Основи євангелії", що була видана 1981 року Корпорацією Президента Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів російською мовою.

1. Біблія стверджує, й християни протягом віків вірили, що є лише один Істинний і Живий Бог, і крім Нього нема ніякого іншого бога (Повт. Зак. 6:4; Іс 43:10,11; 44:6,8; 45:21,22; 46:9; Мк. 12:29-34).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що існує багато богів, і що люди можуть стати богами й богинями в Целестіальному Царстві (History of the Church, том 6, с. 306; Teachings of Spencer W. Kimball, с. 28, 51-53). Окрім того, вона вчить, що в людей, які стали богами, будуть особисті духовні діти, які будуть їм поклонятися і молитися точно так само, як ми поклоняємося і молимося Богові-Отцеві ("Основи євангелії", с. 325).

2. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що Бог є Дух (Ів. 4:24; 1 Тим. 6:15,16), що Він - не людина (Чис. 23:19; Ос. 11:9; Рим. 1:22,23), і що Він завжди (вічно) був Богом - всемогутнім, всюдисущим і всезнаючим (Пс. 89:3; 139:7-10; Об. 19:6; Мал. 3:6).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що Бог-Отець колись був смертною людиною, такою ж, як і ми, став Богом, пройшовши певний шлях розвитку, і зараз має тіло з плоті та кісток ("Бог сам був колись таким, як ми зараз, і є величною людиною, і воссідає на троні там, на небесах!" - зі збірника Teachings of the Prophet Joseph Smith, укладеного Йосипом Філдінгом Смітом, с. 345-347; див. також знамениті слова Лоренцо Сноу: "Таким, як людина, Бог колись був; такою, як Бог, людина може стати"; Вчення і Завіти 130:22; Articles of Faith Джеймса Телмеджа, с. 430; див. також Mormon Doctrine Брюса МакКонки, с. 321, 589; стаття "The Restoration of Major Doktrines Trough Joseph Smith", журнал The Ensign, січ. 1989 р., с. 28). Церква мормонів вчить, що в самого Бога є отець, дід і так далі, до нескінченності (Teachings of the Prophet Joseph Smith, с. 373; Mormon Doctrine, с. 577).

3. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що Ісус - Бог (Ів. 1:1,14; Рим. 9:5; Кол. 2:9) і Творець всього (Ів. 1:3; Кол. 1:15; Євр. 1:2). Ні на мить не перестаючи бути Богом, у призначений строк Він склав з Себе славу, яку поділяв з Отцем (Ів. 17:4,5; Фил. 2:6-11) і зодягнувся плоттю заради нашого спасіння; Його втілення здійснилося шляхом надприродного зачаття Святим Духом і народження від непорочної (Мт. 1:18-23; Лк. 1:34,25).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що Ісус Христос - просто наш старший брат, який став Богом. Він спершу був духовною дитиною, народженою в Отця і небесної матері, а потім був фізично зачатий Отцем від земної матері (Стаття "The Restoration of Major Doktrines Trough Joseph Smith", The Ensign, січ. 1989 р., с. 28-29; Come Unto Christ Езри Тафта Бенсона, с. 4). Вчення мормонів стверджує, що Ісус і Люципер - брати ("Основи євангелії", с. 15-16; Mormon Doctrine, с. 192, 546-547, 589-590, 742; Gospel Through the Ages Мільтона Р. Хантера, с. 5).

4. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що Святий Дух - всюдисущий Бог (3Цар. 8:27; Пс. 138:7-10; Єр. 23:24; Дії 5:3,4).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що Святий Дух - це дух у формі людини, і скрізь може поширюватися лише його вплив ("Основи євангелії", с. 36; Doctrines of Salvation Йосипа Філдінга Сміта, том 1, с. 38, 49-50).

5. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що Отець, Син і Святий Дух - не три різні Боги, а три самостійні Особи в одному Триєдиному Богові. Протягом всього Нового Заповіту Син і Святий Дух, так як і Отець, відокремлено називаються і проявляють Себе Богом (Син: Мк. 2:5-12; Ів. 20:28; Фил. 2:10,11; Святий Дух: Дії 5:3,4; 2 Кор. 3:17,18; 13:14); але у той же час Біблія вчить, що Вони втрьох - це один і той самий Бог (див. 1).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що Отець, Син і Святий Дух - три різні Боги (Teachings of the Prophet Joseph Smith, с. 370; Mormon Doctrine, с. 576, 577).

6. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що гріхопадіння було найбільшим злом, і що саме так гріх увійшов у світ, принісши всім людям засудження та смерть. Таким чином, ми народжуємося з гріховною природою і будемо суджені за гріхи, які кожен з нас здійснює (Єз. 18:1-20; Рим. 5:12-21).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що гріх Адама був "необхідним кроком у життєвому плані і великим благословінням для всього людства" ("Основи євангелії", с. 33; Doctrines of Salvation, том 1, с. 114,115; 2 Нефій 2:25; стаття "Beauty for Ashes", The Ensign, квіт. 1990 р., с. 9).

7. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що жертва Христа - це перш за все вирішення проблеми гріховності людини. Вознісши гріхи всіх людей - минулі, теперішні й майбутні - Тілом Своїм на хрест (1 Пет. 2:24), Христос, непорочний Божий Агнець, повністю задовольнив вимоги, висунуті до нас Божественною справедливістю, і тепер ми можемо отримати прощення й знову набути можливість спілкування з Богом (2 Кор. 5:21).
На відміну від них, церква мормонів вчить, що мета освячення зводилася лише до того, щоб дати всьому людству воскресіння і безсмертя (Mormon Doctrine, с. 669; Articles of Faith, с. 87, 89-91).

8. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що ми отримуємо спасіння однією лише благодаттю, незалежно від діл праведності (Еф. 2:8-9). Моральний закон (десять заповідей) був даний, щоб показати людству його абсолютну нездатність відповідати вимогам Божої праведності (Рим. 3:20; 5:20; 7:7,8; Гал. 3:19), а церемоніальний закон (жертви) був даний, щоб вказати нам на Агнця Божого, який бере на Себе гріх світу (Ів. 1:29; Євр. 9:11-14; 10:1-14). Ми нічого не можемо додати до свого спасіння, тому що без Христа ми "мертві через гріхи наші" (Еф. 2:1,5); нове серце, яке бажає дотримуватися Божого закону, - це, швидше, наслідок спасіння. (Проте воістину варто засумніватися у щирості віри в Христа людини, життя якої після навернення ніяк не змінилося; спасіння однією лише благодаттю через віру не означає, що ми можемо жити, як нам заманеться - Рим. 6:1.)
На відміну від них, церква мормонів вчить, що завершальне спасіння (або, висловлюючись їхньою мовою, "підвищення") досягається виконанням різноманітних заповідей і таїнств СОД. Добрі діла - умова спасіння ("підвищення") ("Основи євангелії", с. 291, 292; Mormon Doctrine, с. 339, 671; третя стаття Символу Віри; "Comparing LDS Beliefs With First Century Christianity", The Ensign, трав. 1988 р., с. 10).

9. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що Біблія - єдине, остаточне і безпомилкове Слово Боже (2Тим. 3:16; Євр. 1:1,2; 2Пет. 1:21), яке пробуває повік (1Пет. 1:23-25). Піклування Бога про незмінність тексту Біблії чудовим чином було підтверджене відкриттям сувоїв Мертвого Моря.
На відміну від них, церква мормонів вчить, що Біблія була викривлена, у ній не вистачає багатьох "ясних і дорогоцінних частин", і вона не містить всієї повноти Євангелії (Doctrines of Salvation, том 3, с. 190, 191; 1 Нефій 13:26-29).

10. Біблія стверджує, і християни протягом віків вірили, що істинна Церква була створена Ісусом і тому не може зникнути і ніколи не зникне з лиця землі (Мт. 16:18; Ів. 17:11; 1 Кор. 3:11). Християни визнають, що Церква переживала часи відступу і розпусти, але вірять, що в ній завжди залишалися ті, хто твердо трималися біблійної істини.
На відміну від них, церква мормонів вчить, що в Церкві, заснованій Ісусом Христом, відбувся великий і остаточний відступ від істини, і цей стан відступу "як і раніше, процвітає в усіх людях, за винятком тих, хто прийшов до пізнання відновленої євангелії" церкви мормонів (Mormon Doctrine, с. 44; "Основи євангелії", с. 111-112; Doctrines of Salvation, том 3, с.265-326).

Висновки: Пункти, виділені курсивом, складають ту загальну Євангелію, в яку протягом багатьох віків вірили й нині вірять усі християни, до якої б деномінації вони себе не відносили. З іншого боку, деякі релігії, такі як мормонізм, називають себе християнськими по вірі й способу життя, проте Писанням визнають, окрім Біблії, ще якісь книги, проповідують вчення, які суперечать Біблії та дотримуються поглядів абсолютно чужих вченню Ісуса. Більшість цих релігій виникло протягом останніх 200 років (Християнська Наука, Свідки Єгови, мормони та ін.), саме вони якраз і являють собою відступ від істини.

Мормони взяли з історичного християнства багато важливих біблійних понять і етичних норм. Проте викладені вище моменти - це лише приклади чисельних фундаментальних і непримиримих розбіжностей історичного, біблійного християнства і вчення мормонів. Хоча ці розбіжності не можуть нам завадити бути дружніми по відношенню до мормонів, ми все-таки не можемо вважати їх братами і сестрами у Христі. Біблія наполегливо попереджає нас про лжепророків, що будуть проповідувати "іншу євангелію", яка говорить про "іншого Ісуса" при засвідченні силою "іншого духа" (2 Кор. 11:4, 13-15; Гал. 1:6-9). Хоча церква СОД видає свій основоположний документ, Книгу Мормона, за "нові свідчення про Ісуса Христа", ми віримо, що в дійсності ця книга свідчить про іншого Ісуса, і що вчення мормонів не є християнським.

Очевидно, що якби якась людина назвала себе мормоном, але при цьому відкинула всі основні догми мормонізму: що Йосип Сміт був пророком Божим, що Книга Мормона істинна і богонатхненна, що Бог колись був людиною і став Богом через дотримання законів і таїнств церкви СОД, і що церква мормонів була заснована Богом, - мормони відкинули б всякі претензії такої людини. Ніхто не може по праву називати себе мормоном, відкидаючи основні вчення, які визнають усі мормони. Йдучи за тим самим правилом, чи можуть Святі Останніх Днів очікувати, що ми приймемо їх як братів у Христі, якщо вони не визнають навіть найосновніших біблійних істин, в які вірять всі християни?

Мормони вірять, що християни сьогодні слідують за викривленим вченням. Але в той же час вони відчайдушно намагаються видати себе за одну з деномінацій християнства. Навіщо вони це роблять? Можна припустити три можливі причини:
- Щоб забезпечити собі респектабельний імідж і громадське визнання.
- Щоб підтримати свою широку місіонерську діяльність, створивши про себе схвальну думку.
- Тому що вони вважають себе єдиними істинними християнами.

Якщо мормони дійсно вважають себе єдиними справжніми християнами, їм не варто видавати себе за частину християнської Церкви. Замість цього вони повинні відкрито оголосити світові, що всі інші церкви зіпсулись, і тільки вони бережуть істинне християнство. Це, по суті, й проповідують мормони, тільки чомусь не відкрито, а поміж собою, таємно. Враховуючи це, єдиним логічним висновком є такий: називаючи себе частиною тих, кого таємно вважають розпусними (а саме це мормони завжди говорили про християнську Церкву), мормони переслідують всі три вказані мети, перш за все намагаючись полегшити собі завдання залучення нових членів.

Translated by Permission
Institute for Religious Research
1340 Monroe Ave. NW • Grand Rapids Michigan 49505 USA
Email: mail@irr.org
Internet: http://www.irr.org